положить слишком много

gener. avoir les yeux plus grands que le ventre

сов., вин. п.

1) ( переместить) poner (непр.) vt, meter vt

2) перен. ( возложить на кого-либо) endosar vt

3) ( чем-либо) poner (непр.) vt, colocar vt (con, en)

4) (сложить заново, иначе) volver a hacer, rehacer (непр.) vt

5) тж. род. п., разг. ( положить слишком много) poner (непр.) (echar) demasiado

6) муз., лит. transportar vt, transcribir (непр.) vt

7) разг. уст. ( перепрячь) reenganchar vt ( una caballería)

* * *

сов., вин. п.

1) ( переместить) poner (непр.) vt, meter vt

2) перен. ( возложить на кого-либо) endosar vt

3) ( чем-либо) poner (непр.) vt, colocar vt (con, en)

4) (сложить заново, иначе) volver a hacer, rehacer (непр.) vt

5) тж. род. п., разг. ( положить слишком много) poner (непр.) (echar) demasiado

6) муз., лит. transportar vt, transcribir (непр.) vt

7) разг. уст. ( перепрячь) reenganchar vt ( una caballería)

* * *

1) gener. (переместить) poner, (ñëî¿èáü çàñîâî, èñà÷å) volver a hacer, colocar (con, en), meter, rehacer

2) colloq. (ïåðåïðà÷ü) reenganchar (una caballerìa), (ïîëî¿èáü ñëèøêîì ìñîãî) poner (echar) demasiado

3) liter. (возложить на кого-л.) endosar

4) mus. transcribir, transportar

сов., вин. п.

1) ( переместить) poner (непр.) vt, meter vt

2) перен. ( возложить на кого-либо) endosar vt

3) ( чем-либо) poner (непр.) vt, colocar vt (con, en)

4) (сложить заново, иначе) volver a hacer, rehacer (непр.) vt

5) тж. род. п., разг. ( положить слишком много) poner (непр.) (echar) demasiado

6) муз., лит. transportar vt, transcribir (непр.) vt

7) разг. уст. ( перепрячь) reenganchar vt ( una caballería)

* * *

1) ( переместить) mettre vt

2) (ответственность и т.п.) rejeter (tt) vt

3) ( чем-либо) emballer vt (dans qch)

4) (печку и т.п.) refaire vt

5) ( положить слишком много) разг. mettre vt trop de

6) муз. transporter vt; arranger vt (ср. переложение 1))

7) ( изложить в иной форме)

8) ( отсрочить) разг. ajourner vt, remettre vt

* * *

1) (положить в другое место) пералажыць, перакласці, мног. паперакладаць, паперакладваць

2) (возложить на другого) пералажыць

3) (уложить что-либо, поместив между отдельными предметами, частями слой чего-либо другого) пералажыць, мног. паперакладаць, паперакладваць

4) (уложить заново, иначе) перакласці

5) (произвести заново кладку чего-либо) перакласці

6) (положить слишком много) разг. перадаць

7) (выпить слишком много спиртного) прост. перабраць

8) (придать другую форму — музыкальному или литературному произведению) пералажыць, перакласці

9) уст. (перевести на другой язык) перакласці

10) уст. (перепрячь лошадей) перапрэгчы

сов

1. см. перекладывать·

2. (положить слишком много) разг βάζω πολύ:

1) ( положить слишком много соли) mettere troppo sale, salare troppo

2) ( переборщить) esagerare, calcare la mano, strafare

* * *

1) aver messo troppo sale

2) ( посолить многое) aver salato ( molto)

3) перен. esagerare vt; strafare vi (a)

* * *

1) gener. rincarare la dose

2) colloq. caricare la dose

1) ( переместить) mettre vt

2) (ответственность и т.п.) rejeter (tt) vt

3) ( чем-либо) emballer vt (dans qch)

4) (печку и т.п.) refaire vt

5) ( положить слишком много) разг. mettre vt trop de

6) муз. transporter vt; arranger vt (ср. переложение 1))

7) ( изложить в иной форме)

8) ( отсрочить) разг. ajourner vt, remettre vt

1) úmlegen vt, ánderswo hínlegen vt ( на другое место)

2) ( положить слишком много) zu viel légen vt

3) ( чем-либо) dazwíschenlegen vt

4)

5) муз. vertónen vt, úmsetzen vt

1. кого-что (на другое место) нэмыкI чIыпIэ бгъэтIылъын

2. что (сложить заново) бгъэтIылъыжьын, зэтеплъхьажьын

3. что, чего (положить слишком много) бащэ бгъэтIылъын, бащэ иплъхьан

4. что чем хэлъхьагъэу бгъэтIылъын

переложить посуду соломой шыкъухэр уарзэм хэлъхэу бгъэтIылъын

5. что на кого, перен. (возложить на другого) нэмыкIым ыпшъэ иплъхьан

1. что (положить слишком много соли) пщыущэн, щыугъащэ пшIын

2. перен. разг. блэкIыщэу пIон, блэкIыщэу пшIэн

1. пересаливать, пересолить что-л.; положить слишком много соли

2. разбрасывать (мусор, песок, пыль)

брать себе в башку

брать себе в голову

в ус себе не дуть

вбивать себе в башку

вбивать себе в голову

вбить себе в башку

вбить себе в голову

верен себе

верен самому себе

верный себе

верный самому себе

вешать себе камень на шею

вешать себе хомут на шею

вещь в себе

взять себе в башку

взять себе в голову

взять себе за правило

взять себе правилом

вить себе гнездо

воображать о себе

втемяшивать себе в башку

втемяшивать себе в голову

втемяшить себе в башку

втемяшить себе в голову

вывезти на себе

вывозить на себе

вынести на себе

выносить на себе

высоко думать о себе

высоко мнить о себе

давать о себе знать

давать себе отчет

давать себе слово

давать себе труд

дать о себе знать

дать себе отчет

дать себе слово

дать себе труд

держать при себе

драть на себе волосы

забивать себе в башку

забивать себе в голову

забить себе в башку

забить себе в голову

забирать себе в башку

забирать себе в голову

забрать себе в башку

забрать себе в голову

замкнуться в себе

замкнуться в самом себе

замыкаться в себе

замыкаться в самом себе

зарубить себе на лбу

зарубить себе на носу

знай себе

знать себе цену

и в ус себе не дуть

изменить себе

изменить самому себе

изменять себе

изменять самому себе

испортить себе крови

к себе

копать себе могилу

кусать себе локти

ломать себе голову

мерить по себе

мерять по себе

много воображать о себе

много думать о себе

много мнить о себе

мотать себе на ус

набивать себе цену

набить себе цену

надевать петлю себе на шею

надевать себе хомут на шею

надеть петлю себе на шею

надеть себе хомут на шею

найти себе могилу

накидывать петлю себе на шею

накинуть петлю себе на шею

наматывать себе на ус

намотать себе на ус

не в себе

не мочь найти себе места

не находить себе места

не по себе

ни в чем себе не отказывать

ни хрена себе!

ничего себе

обжечь себе пальцы

обжечь себе руки

оставить при себе

оставлять при себе

отдавать себе отчет

отдать себе отчет

отказывать себе

по себе

повесить себе камень на шею

повесить себе хомут на шею

позволить себе лишнее

позволить себе роскошь

позволять себе лишнее

позволять себе роскошь

положить себе за правило

положить себе правилом

поломать себе голову

попортить себе крови

портить себе кровь

поставить себе за правило

поставить себе правилом

посыпать себе главу пеплом

посыпать себе голову пеплом

предоставить самому себе

предоставлять самому себе

при себе

пробить себе дорогу

пробивать себе дорогу

пробить себе путь

пробивать себе путь

прокладывать себе дорогу

проложить себе дорогу

пускай себе

пускать себе пулю в лоб

пустить себе пулю в лоб

пусть себе

развязать себе руки

развязывать себе руки

рвать на себе волосы

рыть себе могилу

сам по себе

сам себе голова

сам себе господин

сам себе хозяин

сама себе голова

сама себе госпожа

сама себе хозяйка

свернуть себе башку

свернуть себе голову

свернуть себе шею

свить себе гнездо

свихнуть себе шею

сделать себе имя

себе в убыток

себе дороже

себе дороже стоит

себе на голову

себе на уме

слишком много позволить себе

слишком много позволять себе

сломать себе голову

сломать себе голову шею

сломить себе голову

сломить себе голову шею

создать себе кумир

создать себе кумира

составить себе имя

сотворить себе кумир

сотворить себе кумира

так себе

творить себе кумир

творить себе кумира

1. тк. ед. labour, work; (тяжёлый, однообразный) toil

2. (заботы, хлопоты, усилия) trouble; ( трудность) difficulty

3. ( научное сочинение) (scholarly) work

1) только ед. labour, work; (тяжелый, однообразный) toil

2) (заботы, хлопоты, усилия) trouble; ( трудность) difficulty

- с трудом

3) мн. ч. (научного общества, конференции и т.п.) proceedings, transactions

перекласть и переложить

1) перекладати, перекласти, переложити, (о мног.) поперекладати що куди, що чим, (о вещах) переташовувати, переташувати, (о мног.) попереташовувати. [Переклав (переложив) книжки з полиць до шафи (у шафу). Поперекладав пляшки сіном, щоб у дорозі (дорогою) не потовклися. З російської мови переклав (переложив) українською (на українську)]. Печка чадна, надо её -класть - грубка чадить, треба її пересипати (перекидати). -класть на счётах - перерахувати(ся), перекинути на рахівниці. -ложить из кармана в карман, из одной руки в другую - перекласти з кешені в кешеню (до кешені), з одної руки в другу. -жите книги со стола в шкаф - переложіть (поперекладайте) книги з стола (з столу) до шафи (в шафу);

2) (положить лишку) передавати, передати чого. [Передав куті меду]. См. Передавать;

3) муз. - переводити, перевести. -жить пьесу из одного тона в другой - перевести п'єсу з, одного тону в инший;

4) -вать лошадей - перепрягати, перепрягти, поперепрягати коні (коней). Перекладенный и переложенный - перекладений, переложений, поперекладаний, переташований; переданий; переведений.

* * *

несов.; сов. - перелож`ить

1) переклада́ти, перекла́сти и попереклада́ти; ( производить заново кладку) перемуро́вувати, перемурува́ти; (ремонтируя, переделывая) перекида́ти, переки́дати, пересипа́ти, переси́пати

2) ( излагать в другой форме) муз., лит. переклада́ти, перекла́сти и попереклада́ти; (несов. муз.) покла́сти

3) ( лошадей) перепряга́ти, перепрягти́ и поперепряга́ти

4) ( класть слишком много) передава́ти, переда́ти

I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;

2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;

3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).

II. На -

1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;

2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!

* * *

1) с вин. п. на (кого-що)

2) с предложн. п. на (кому-чому)